дочи́тывать(ся)
verbo
дочита́тЬ(ся)
verbo
дочита́тЬ(ся)
permalink
доце́нт (s. masch.)
дочь (s. femm.)
доче́рчивать (v)
дочища́ть (v)
дочи́щу (v)
дочи́тывать(ся) (v)
до́чка (s. femm.)
до́чкин (agg.)
дочу́рка (s. femm.)
до́ченька (s. femm.)
дочерин (agg.)
дочерна́ (avv.)
доцвета́ть (v)
доцент (s. masch.)
доценту́ра (s. femm.)
дода́ча (s. femm.)
дода́ть (v)
додава́ть (v)
доде́лывать (v)
до́дик (s. masch.)
I nostri siti
- Dizionario italiano
- Grammatica italiana
- Verbi Italiani
- Dizionario latino
- Dizionario greco antico
- Dizionario francese
- Dizionario inglese
- Dizionario tedesco
- Dizionario spagnolo
- Dizionario greco moderno
- Dizionario piemontese
En français
In english
In Deutsch
En español
Em portugues
По русски
Στα ελληνικά
Ën piemontèis
Le nostre applicazioni mobili
Android