зачуди́ть
verbo
(colloquiale)
verbo
(colloquiale)
permalink
зачита́ться (v)
зачи́тывание (s. n.)
зачи́тывать (v)
зачиха́ть (v)
зачт (v)
зачуди́ть (v)
зачумлённый 2 (s. masch.)
зачу́ять (v)
зачва́ниться (v)
зачем-нибудь (avv.)
зачерне́ться (v)
зачерня́ть (v)
зачерпну́ть (v)
зачерпну́ться (v)
зачерстветь (vp)
зачерви́веть (v)
зачеса́ть 1 (v)
зачеса́ть 2 (v)
зачеш (v)
зачехли́ть (v)
I nostri siti
- Dizionario italiano
- Grammatica italiana
- Verbi Italiani
- Dizionario latino
- Dizionario greco antico
- Dizionario francese
- Dizionario inglese
- Dizionario tedesco
- Dizionario spagnolo
- Dizionario greco moderno
- Dizionario piemontese
En français
In english
In Deutsch
En español
Em portugues
По русски
Στα ελληνικά
Ën piemontèis
Le nostre applicazioni mobili
Android